Свіжий огляд досліджень сексуального сорому показує його зв’язок із кількома аспектами сексуального благополуччя, зокрема сексуальними дисфункціями та переживаннями після сексуального насильства. Водночас автори окремо попереджають: ця сфера поки методологічно неоднорідна, дослідження використовують різні вимірювання, а результати щодо деяких питань змішані. Тому фраза «сором викликає сексуальні проблеми» була б надто сильною.
Особливо цікавий перехід від поведінки до ідентичності. Провина частіше звучить як «мені не подобається те, що я зробив». Сором — як «мені не подобається, що я взагалі така людина». У сексуальності ця різниця величезна, бо бажання не завжди можна просто вимкнути рішенням «більше так не думати».
Звідси й болючість розкриття партнеру. Відмову від конкретної практики можна пережити як звичайну невідповідність. Але якщо людина сама вважає своє бажання доказом власної неправильності, навіть спокійне «це не моє» легко почути як підтвердження найгіршого страху.
Дослідження тут поки не дозволяють дати одну універсальну історію походження sexual shame. Релігійні норми, сексуальне насильство, культурні установки та інші фактори можуть відігравати роль у різних групах людей.
Але одна відмінність здається мені особливо корисною: «партнер не хоче того самого, що й я» і «зі мною щось не так через моє бажання» — це дві зовсім різні думки. Іноді найважливіша робота відбувається саме між ними.