А потім виявити щось несподіване у власній сексуальності — і раптом стати до себе значно суворішим.
«Чому мене це збуджує? Це взагалі нормально? Що це говорить про мене? А якщо хтось дізнається?»
Чуже бажання сприймається просто як інформація про іншу людину. Власне ми набагато легше перетворюємо на характеристику особистості: якщо мені подобається X, значить, я якась певна людина.
Але сексуальний інтерес далеко не завжди настільки буквально описує характер, цінності чи поведінку людини поза сексуальним контекстом. Нам може подобатися певна динаміка, відчуття, роль або сценарій саме тому, що він існує в зовсім окремому просторі.
Іноді людині навіть легше дати іншим право на сексуальне різноманіття, ніж дати таке саме право собі.
Можливо, прийняття власної сексуальності починається не з питання «чому мені це подобається?», а з питання «чи обов’язково мені взагалі виправдовуватися за те, що мені подобається?»